втілюваний

вті́люваний

(утілюваний), -а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до втілювати.

Значення в інших словниках

1. втілюваний — вті́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. втілюваний — ВТІ́ЛЮВАНИЙ (УТІ́ЛЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вті́лювати. Мишуню охопили могутні почуття, не втілювані доки [поки] що в слова (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. втілюваний — ВТІ́ЛЮВАНИЙ (УТІ́ЛЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до вті́лювати. Мишуню охопили могутні почуття, не втілювані доки що в слова (Ю. Янов., І, 1958, 449).  Словник української мови в 11 томах