втілюваний
ВТІ́ЛЮВАНИЙ (УТІ́ЛЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до вті́лювати.
Мишуню охопили могутні почуття, не втілювані доки що в слова (Ю. Янов., І, 1958, 449).
Словник української мови (СУМ-11)ВТІ́ЛЮВАНИЙ (УТІ́ЛЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до вті́лювати.
Мишуню охопили могутні почуття, не втілювані доки що в слова (Ю. Янов., І, 1958, 449).
Словник української мови (СУМ-11)