втілюваний
ВТІ́ЛЮВАНИЙ (УТІ́ЛЮВАНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вті́лювати.
Мишуню охопили могутні почуття, не втілювані доки [поки] що в слова (Ю. Яновський);
Провідні ідеї Просвітництва були з більшим або меншим успіхом утілювані в життя протягом наступних культурних епох (з наук.-попул. літ.);
// вті́лювано, безос. пред.
Абстрактний живопис втілювано народними майстрами у речах кустарного виробництва (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)