Великий тлумачний словник сучасної мови

вужчати

ву́жчати

-ає, недок.

Ставати вужчим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вужчати — ву́жчати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вужчати — ВУ́ЖЧАТИ, ає, недок. Ставати вужчим. Провалля все вужчає. Страшно стає, наче під землею їдеш (М. Коцюбинський); Ліворуч, між дорогою і річкою, тяглась вузька смужка галявини, яка то вужчала, то розширялася (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. вужчати — Ву́жчати, -чаю, -чаєш, -чає  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вужчати — ВУ́ЖЧАТИ, ає, недок. Ставати вужчим. Провалля все вужчає. Страшно стає, наче під землею їдеш (Коцюб., III, 1956, 139); Там, де потік вужчав, на водопадах громадився страшний бурелом (Гончар, Дорога..  Словник української мови в 11 томах