вужчати

ВУ́ЖЧАТИ, ає, недок. Ставати вужчим.

Провалля все вужчає. Страшно стає, наче під землею їдеш (Коцюб., III, 1956, 139);

Там, де потік вужчав, на водопадах громадився страшний бурелом (Гончар, Дорога.., 1953, 68);

Ліворуч, між дорогою і річкою, тяглась вузька смужка галявини, яка то вужчала, то розширялася (Томч., Готель.., 1960, 11).

Значення в інших словниках

1. вужчати — ву́жчати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вужчати — -ає, недок. Ставати вужчим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вужчати — ВУ́ЖЧАТИ, ає, недок. Ставати вужчим. Провалля все вужчає. Страшно стає, наче під землею їдеш (М. Коцюбинський); Ліворуч, між дорогою і річкою, тяглась вузька смужка галявини, яка то вужчала, то розширялася (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вужчати — Ву́жчати, -чаю, -чаєш, -чає  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)