вузол
ву́зол
I -зла, ч.
1》 Місце, де зв'язано кінці чого-небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін.
Морський вузол — загальна назва різних петель і способів зав'язування линв.
2》 перен. Складне сплетіння, з'єднання чого-небудь; збіг якихось обставин.
Гордіїв вузол — про складне переплетення обставин, заплутані проблеми.
3》 Речі, зав'язані в хустку або іншу тканину; клунок.
4》 Закручене жмутом і приколоте шпильками волосся.
Грецький вузол — вид жіночої зачіски.
5》 Місце, де сходяться, перехрещуються колії, лінії тощо.
6》 Сукупність механізмів, споруд, що мають одне призначення й розташовані в одному місці.
Санітарний вузол — частина житлового приміщення, в якій розміщено ванну та вбиральню.
7》 тех. З'єднані разом декілька деталей, що входять до більш складного механізму.
Вузол електричного кола — місце з'єднання трьох чи більше віток електричного кола.
Вузол мережі — набір спільно розташованих робочих станцій та інших кінцевих точок мережі.
8》 Місце скупчення певних клітин у живому організмі.
|| Стовщення, затвердіння, розширення певних клітин або судин.
9》 Місце на рослині, від якого відходить листя або нові пагінці, корені.
II -зла, ч.
Міра швидкості морського транспорту, що дорівнює одній милі за годину (1,852 км/год).
Великий тлумачний словник сучасної української мови