відбирати
відбира́ти
-аю, -аєш, недок., відібрати, відберу, -береш; мин. ч. відібрав, -брала, -брало; док., перех.
1》 Віднімати, забирати щось насильно.
|| Позбавляти права володіти чим-небудь, мати що-небудь.
|| Брати в когось те, що належить віддачі.
|| Брати що-небудь назад, забирати своє.
2》 перен. Позбавляти когось яких-небудь якостей, властивостей, почуттів і т. ін.
3》 Змушувати витрачати час, енергію і т. ін.
4》 Брати, виокремлюючи із загальної маси за певною ознакою.
5》 розм., заст. Одержувати, отримувати щось від кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови