Великий тлумачний словник сучасної мови

відбудовник

відбудо́вник

-а, ч.

Той, хто бере участь у відбудовній роботі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відбудовник — відбудо́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. відбудовник — ВІДБУДО́ВНИК, а, ч. Той, хто бере участь у відбудовній роботі. Того ж таки дня рушив [Михайло] до райцентру одержувати путівку відбудовника Донецького басейну (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. відбудовник — ВІДБУДО́ВНИК, а, ч. Той, хто бере участь у відбудовній роботі. Того ж таки дня рушив [Михайло] до райцентра одержувати путівку відбудовника Донецького басейну (Ю. Янов., II, 1954, 141).  Словник української мови в 11 томах