відбутий

відбу́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відбути 1).

Значення в інших словниках

1. відбутий — відбу́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відбутий — ВІДБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відбу́ти 1. Аж над раном [ранком] по відбутих муках зложено пов'язаних в'язнів на драбинястий віз і повезено до міста (І.  Словник української мови у 20 томах
3. відбутий — ВІДБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбу́ти 1. Аж над раном [ранком] по відбутих муках зложено пов’язаних в’язнів на драбинястий віз і повезено до міста (Фр., II, 1950, 116).  Словник української мови в 11 томах