відбутий
ВІДБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбу́ти 1.
Аж над раном [ранком] по відбутих муках зложено пов’язаних в’язнів на драбинястий віз і повезено до міста (Фр., II, 1950, 116).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбу́ти 1.
Аж над раном [ранком] по відбутих муках зложено пов’язаних в’язнів на драбинястий віз і повезено до міста (Фр., II, 1950, 116).
Словник української мови (СУМ-11)