Значення в інших словниках
-
відбігти —
відбі́гти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
відбігти —
ВІДБІ́ГТИ див. відбіга́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
відбігти —
Відбіг, як злодій від краденої речі. Наляканий труднощами, відцурався користи. Від свого відбіг, а до чужого не добіг. Своє покинув, а чужого не навчився.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
відбігти —
відбі́гти (відби́тися) ро́зуму (глу́зду). Стати божевільним; збожеволіти. Він був би розцілував їх (стрільців), але боявся викликати новий переполох.
Фразеологічний словник української мови
-
відбігти —
ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ...
Словник синонімів української мови
-
відбігти —
ВІДБІ́ГТИ див. відбіга́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
відбігти —
Відбігти см. відбігати.
Словник української мови Грінченка