відбігати
I відб`ігатиодбігати, -аю, -аєш, док.
Закінчити бігати, бути вже не в змозі бігати.
II відбіг`атиодбігати, -аю, -аєш, недок., відбігти, одбігти, -іжу, -іжиш; мин. ч. відбіг, -ла, -ло; док.
1》 неперех. Бігом віддалятися від кого-, чого-небудь.
2》 неперех., перен. Швидко віддалятися, відкочуватися.
3》 неперех., перен. Тягнутися, простягатися вбік від чого-небудь головного (про шлях, річку тощо).
4》 неперех., перен., рідко. Відходити, ухилятися від теми розмови.
5》 перех., перев. кого, заст. Залишати, покидати кого-, що-небудь.
6》 тільки док., неперех., від чого і заст. чого, перен. Припинити заняття чимось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови