Великий тлумачний словник сучасної мови

відбій

відбі́й

-бою, ч.

1》 Звуковий сигнал (перев. військовий), що означає закінчення яких-небудь дій або занять.

|| у знач. виг. Уживається як команда для припинення якої-небудь дії.

Бити відбій — сигналізувати про закінчення яких-небудь дій.

2》 військ. Поштовх назад механізму вогнепальної зброї під час пострілу.

3》 гірн. Відбивання кам'яного вугілля, руди та іншої породи від масиву.

Нема відбою — а) (від кого) надто багато тих, хто домагається чого-небудь; б) (від чого) не можна позбутися чого-небудь, нема перерви в чомусь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відбій — відбі́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. відбій — ВІДБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Звуковий сигнал про закінчення яких-небудь дій, занять, про перехід до сну і т. ін. Раптом чути сигнали одбою. І зараз же спалахує світло (І. Кочерга); О четвертій годині сорок хвилин було дано відбій повітряної тривоги (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. відбій — Відокремлювання в шахті породи від цілика; розрізняють: ручний в. — за допомогою знарядь (напр., кайла), механізований в. — за допомогою машин (напр., гірничих комбайнів, врубових машин), підривний...  Універсальний словник-енциклопедія
  4. відбій — би́ти / вда́рити відбі́й. Припиняти будь-які дії. Одначе вичувалося, що процес (заарештовування) десь таки дійшов свого діалектичного заперечення, й сам Сталін вже б’є відбій (І. Багряний). дава́ти / да́ти відбі́й.  Фразеологічний словник української мови
  5. відбій — ВІДБІ́Й військ. (поштовх назад механізму вогнепальної зброї під час пострілу), ВІДДА́ЧА. При відбої відкочується тільки ствол гармати (з підручника); Снаряд, вилетівши з каналу ствола, робить віддачу — відкочує гармату (з журналу).  Словник синонімів української мови
  6. відбій — ВІДБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Звуковий сигнал (переважно військовий), що означає, закінчення яких-небудь дій або занять. О четвертій годині сорок хвилин було дано відбій повітряної тривоги (Кучер, Чорноморці, 1956, 31); Раптом чути сигнали одбою.  Словник української мови в 11 томах
  7. відбій — Відбій, -бою м. Лучшаго сорта хребтовая щетина. Вас. 190.  Словник української мови Грінченка