відвернений
відве́рнений
відвернутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відвернути.
|| відвернено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідве́рнений
відвернутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відвернути.
|| відвернено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови