1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відвернений

відве́рнений

відвернутий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відвернути.

|| відвернено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвернений — відве́рнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відвернений — ВІДВЕ́РНЕНИЙ, ВІДВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відверну́ти. Підняла Олена голову і з відверненим лицем оперлась мовчки о поруччя крісла (О. Словник української мови у 20 томах
  3. відвернений — ВІДВЕ́РНЕНИЙ, ВІДВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відверну́ти. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Тют., Вир, 1960, 11); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах