відвернений
відве́рнений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвернений — відвернутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвернути. || відвернено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвернений — ВІДВЕ́РНЕНИЙ, ВІДВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відверну́ти. Підняла Олена голову і з відверненим лицем оперлась мовчки о поруччя крісла (О. Словник української мови у 20 томах
- відвернений — ВІДВЕ́РНЕНИЙ, ВІДВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відверну́ти. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Тют., Вир, 1960, 11); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах