Значення в інших словниках
-
віддячити —
віддя́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
віддячити —
ВІДДЯ́ЧИТИ див. віддя́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
віддячити —
ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВІДДАВА́ТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
віддячити —
Віддя́чити, -чу, -чиш, -чать; віддя́ч, віддя́чмо, віддя́чте кому чим
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
віддячити —
ВІДДЯ́ЧИТИ див. віддячувати.
Словник української мови в 11 томах
-
віддячити —
Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Словник української мови Грінченка