віддільний

віддільни́й

-а, -е.

Який відділяє що-небудь.

Значення в інших словниках

1. віддільний — віддільни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. віддільний — ВІДДІЛЬНИ́Й, а́, е́. Який відділяє що-небудь. У 1814 р. геніальний чернігівець Петро Прокопович сконструював перший у світовій практиці рамковий вулик з віддільною дошкою (сіткою) (із журн.); // Який відділений або який можна відділити.  Словник української мови у 20 томах
3. віддільний — ВІДДІЛЬНИ́Й, а́, е́. Який відділяє що-небудь.  Словник української мови в 11 томах