віддільний
ВІДДІЛЬНИ́Й, а́, е́.
Який відділяє що-небудь.
У 1814 р. геніальний чернігівець Петро Прокопович сконструював перший у світовій практиці рамковий вулик з віддільною дошкою (сіткою) (із журн.);
// Який відділений або який можна відділити.
Подальший розвиток людства може призвести до того, що воно утворить інтелектуальний континуум, у якому окремі особистості будуть дедалі менш віддільні одна від одної (з газ.);
Віддільна клавіатура для ноутбука.
Словник української мови (СУМ-20)