відживаючий

віджива́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до відживати.

Значення в інших словниках

1. відживаючий — віджива́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відживаючий — ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який відживає. Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (О. Кобилянська); Тиха лагідність ароматних променів, що напоювала відживаючу землю, зм'ягчала [пом'якшувала] людську грубість (Н. Королева).  Словник української мови у 20 томах
3. відживаючий — ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до віджива́ти. Партія буде систематично пропагувати великі переваги соціалізму і комунізму перед відживаючою свій вік капіталістичною системою (Програма КПРС, 1961, 107); Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (Коб., І, 1956, 110).  Словник української мови в 11 томах