відживаючий
ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е.
Який відживає.
Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (О. Кобилянська);
Тиха лагідність ароматних променів, що напоювала відживаючу землю, зм'ягчала [пом'якшувала] людську грубість (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)