Великий тлумачний словник сучасної мови

відзвучати

відзвуча́ти

-чить, док.

Перестати звучати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відзвучати — відзвуча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відзвучати — ВІДЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. Закінчити, перестати звучати. Ми його поховали, де моря блакитні дороги... І прощальний салют, і скорботний соратників крок Одзвучали давно... (В. Сосюра); Звіздар розбудив Алі пізно, коли вже давно відзвучала вранішня молитва (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. відзвучати — ВІДЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. Перестати звучати. Ми його поховали, де моря блакитні дороги… І прощальний салют, і скорботний соратників крок Одзвучали давно… (Сос., Так ніхто.., 1960, 35); *Образно. Так відійшло і одзвучало дитинство тихе і ясне (Голов., З листів.., 1940, 6).  Словник української мови в 11 томах