Великий тлумачний словник сучасної мови

відкид

ві́дкид

-у, ч., діал.

1》 Схил (гори і т. ін.).

2》 Віддзеркалення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відкид — ві́дкид іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. відкид — ВІ́ДКИД, у, ч., діал. 1. Схил (гори, скелі і т. ін.). Сіла .. на одкиді скелі (І. Нечуй-Левицький); Він пригнався з ярмарку із самого Луцька, вхопив свою Мокрину – і туди, в ту хату на відкиді, поблизу майдану (Б. Харчук). 2. Віддзеркалення.  Словник української мови у 20 томах
  3. відкид — ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал.  Словник синонімів української мови
  4. відкид — ВІ́ДКИД, у, ч., діал. 1. Схил (гори і т. ін.). Сіла.. на одкиді скелі (Н.-Лев., І, 1956, 180). 2. Віддзеркалення. Дарма брати ходять понад берегами, — у бистрих нуртах нічого не видно, опріч одкиду неба ясного, гаїв та шпилів (Вовчок, І, 1955, 326).  Словник української мови в 11 томах
  5. відкид — Відкид, -ду м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254.  Словник української мови Грінченка