Значення в інших словниках
-
відкид —
ві́дкид іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
відкид —
ВІ́ДКИД, у, ч., діал. 1. Схил (гори, скелі і т. ін.). Сіла .. на одкиді скелі (І. Нечуй-Левицький); Він пригнався з ярмарку із самого Луцька, вхопив свою Мокрину – і туди, в ту хату на відкиді, поблизу майдану (Б. Харчук). 2. Віддзеркалення.
Словник української мови у 20 томах
-
відкид —
ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал.
Словник синонімів української мови
-
відкид —
ВІ́ДКИД, у, ч., діал. 1. Схил (гори і т. ін.). Сіла.. на одкиді скелі (Н.-Лев., І, 1956, 180). 2. Віддзеркалення. Дарма брати ходять понад берегами, — у бистрих нуртах нічого не видно, опріч одкиду неба ясного, гаїв та шпилів (Вовчок, І, 1955, 326).
Словник української мови в 11 томах
-
відкид —
Відкид, -ду м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі. Левиц. І. 254.
Словник української мови Грінченка