відколений

відко́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відколоти.

Значення в інших словниках

1. відколений — відко́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відколений — ВІДКО́ЛЕНИЙ див. відко́лотий.  Словник української мови у 20 томах
3. відколений — Відко́лений і відко́лотий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відколений — ВІДКО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відколо́ти.  Словник української мови в 11 томах