Словник української мови в 11 томах

відколений

ВІДКО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відколо́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відколений — відко́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відколений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відколоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відколений — ВІДКО́ЛЕНИЙ див. відко́лотий.  Словник української мови у 20 томах
  4. відколений — Відко́лений і відко́лотий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)