відкочення

відко́чення

-я, с.

Дія за знач. відкотити.

Значення в інших словниках

1. відкочення — ВІДКО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відкоти́ти 1 відкоти́тися 1, 5. На крутих підйомах система гальмування запобігає відкоченню автомобіля назад (із журн.); Затримка в переговорах про прийняття Туреччини до Європейського Союзу приведе до відкочення цієї країни в бік ісламізації (із журн.).  Словник української мови у 20 томах