відкочення

ВІДКО́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відкоти́ти 1 відкоти́тися 1, 5.

На крутих підйомах система гальмування запобігає відкоченню автомобіля назад (із журн.);

Затримка в переговорах про прийняття Туреччини до Європейського Союзу приведе до відкочення цієї країни в бік ісламізації (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відкочення — -я, с. Дія за знач. відкотити.  Великий тлумачний словник сучасної мови