відкріплювати

відкрі́плювати

-юю, -юєш і відкріпляти, -яю, -яєш, недок., відкріпити, -іплю, -іпиш; мн. відкріплять; док., перех.

1》 Відокремлювати що-небудь прикріплене.

2》 Знімати з обліку.

Значення в інших словниках

1. відкріплювати — відкрі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відкріплювати — ВІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, ВІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. відкрі́плять; док. 1. що. Відокремлювати що-небудь прикріплене.  Словник української мови у 20 томах
3. відкріплювати — ВІДЧЕПИ́ТИ (звільнити предмет, який до чогось причеплений або зачеплений), ВІДШПИЛИ́ТИ, ВІДКРІПИ́ТИ. — Недок.: відчі́плювати, відчіпля́ти, відшпи́лювати, відкрі́плювати, відкріпля́ти. Богун відчепив тим часом шаблю (Я.  Словник синонімів української мови
4. відкріплювати — ВІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ВІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. відкрі́плять; док., перех. 1. Відокремлювати що-небудь прикріплене. Відкріпити діаграму від стіни. 2. Знімати з обліку. Ось мене і відкріпили Від сусіднього села (Дор., Серед степу.., 1952, 113).  Словник української мови в 11 томах