відлитий

відли́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відлити 1), 2), 4), 6), 7).

|| відлито, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. відлитий — відли́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відлитий — ВІДЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відли́ти 1, 2, 4–6. Відлитий із банки сік простояв у холодильнику недовго (із журн.); Відлитий холодною водою, хлопець швидко прийшов до пам'яті (з газ.  Словник української мови у 20 томах
3. відлитий — Віді́лятий і відли́тий, -та, -те відли́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відлитий — ВІДЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відли́ти 1, 2, 4, 6, 7. Постаті співців були мов з бронзи чорної одлиті (Л. Укр., III, 1952, 43); Зроблений він [пам’ятник] був і відлитий місцевими художниками і ливарниками (Хижняк, Тамара, 1959, 26)...  Словник української мови в 11 томах