Значення в інших словниках
-
відмінковий —
відмінко́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
відмінковий —
ВІДМІНКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до відмі́нок. Суворого розмежування між відмінковими формами іменників окремих родів в українській мові немає (з наук. літ.); Прикметники за характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень поділяються на дві групи – тверду і м'яку (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
відмінковий —
ВІДМІНКО́ВИЙ, а, е, грам. Прикм. до відмі́нок. Суворого розмежування між відмінковими формами іменників окремих родів в українській мові.. немає (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 428).
Словник української мови в 11 томах