відмінковий
відмінко́вий
-а, -е, грам.
Прикм. до відмінок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмінковий — відмінко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- відмінковий — ВІДМІНКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до відмі́нок. Суворого розмежування між відмінковими формами іменників окремих родів в українській мові немає (з наук. літ.); Прикметники за характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень поділяються на дві групи – тверду і м'яку (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- відмінковий — ВІДМІНКО́ВИЙ, а, е, грам. Прикм. до відмі́нок. Суворого розмежування між відмінковими формами іменників окремих родів в українській мові.. немає (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 428). Словник української мови в 11 томах