відмінник
відмі́нник
-а, ч.
1》 Учень, який вчиться на відмінно.
2》 чого. Звання, що надається тому, хто дуже добре працює, сумлінно виконує свої обов'язки.
|| Той, кому надано це звання.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідмі́нник
-а, ч.
1》 Учень, який вчиться на відмінно.
2》 чого. Звання, що надається тому, хто дуже добре працює, сумлінно виконує свої обов'язки.
|| Той, кому надано це звання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови