Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
відник —
відни́к іменник чоловічого роду водянка рідко
Орфографічний словник української мови
відник —
ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка.
Словник української мови у 20 томах
відник —
ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка.
Словник української мови в 11 томах
відник —
Відник, -ка м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522.
Словник української мови Грінченка