Великий тлумачний словник сучасної мови

відник

відни́к

-а, ч.

1》 Посуд для води.

2》 рідко. Те саме, що водянка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відник — відни́к іменник чоловічого роду водянка рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відник — ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка.  Словник української мови у 20 томах
  3. відник — ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка.  Словник української мови в 11 томах
  4. відник — Відник, -ка м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522.  Словник української мови Грінченка