відник
відни́к
-а, ч.
1》 Посуд для води.
2》 рідко. Те саме, що водянка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відник — відни́к іменник чоловічого роду водянка рідко Орфографічний словник української мови
- відник — ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка. Словник української мови у 20 томах
- відник — ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка. Словник української мови в 11 томах
- відник — Відник, -ка м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522. Словник української мови Грінченка