1. Великий тлумачний словник сучасної мови

водянка

водя́нка

-и, ж.

1》 Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини в тканинах чи порожнинах.

2》 розм. Водяна мозоля або пухир.

3》 розм. Діжка для води.

4》 Болотяна або лісова рослина родини водянкових.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водянка — водя́нка 1 іменник жіночого роду хвороба водя́нка 2 іменник жіночого роду водяна мозоля; діжка; рослина Орфографічний словник української мови
  2. водянка — ВОДЯ́НКА, и, ж. 1. Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини у тканинах чи порожнинах. Словник української мови у 20 томах
  3. водянка — див. діжка Словник синонімів Вусика
  4. водянка — Вічнозелений кущ вис. до 50см; росте на торфовищах, в соснових лісах (Зх. Полісся, Карпати); листки зимостійкі, шкірясті; плід — чорна ягода, їстівна. Універсальний словник-енциклопедія
  5. водянка — Водя́нка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. водянка — ВОДЯ́НКА, и, ж. 1. Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини в тканинах чи порожнинах. Сам досиджує життя на причілку, насуплений, обрезклий, безнадійно хворий на водянку (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  7. водянка — Водянка, -ки ж. 1) Кадка для воды. Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся. Грин. ІІІ. 213. Мнж. 129. см. відник. 2) раст. Empetrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 121. Словник української мови Грінченка