1. Словник української мови в 11 томах

водянка

ВОДЯ́НКА, и, ж.

1. Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини в тканинах чи порожнинах.

Сам досиджує життя на причілку, насуплений, обрезклий, безнадійно хворий на водянку (Гончар, Таврія.., 1957, 26);

Пізно звернувся Шевченко за допомогою до лікаря, хоча ознаки його хвороби — "водянки" були задовго до того явно помітні (Вітч., 3, 1961, 185).

2. розм. Водяна мозоля або пухир.

На ногах поздималися великі водянки, й вони гостро різали й пекли вогнем (Епік, Тв., 1958, 412);

Федір бив і бив веслом у дужі груди води, рвався через.. латаття. Хлипкі водянки схопилися на долонях (Мушк., Серце.., 1962, 86).

3. розм. Діжка для води.

У сінях чутно шелест: то в темноті Кирило шукає водянки (Мирний, III, 1954, 126);

Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся (Сл. Гр.).

4. (Empetrum L.). Болотяна або лісова рослина родини водянкових.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водянка — водя́нка 1 іменник жіночого роду хвороба водя́нка 2 іменник жіночого роду водяна мозоля; діжка; рослина Орфографічний словник української мови
  2. водянка — -и, ж. 1》 Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини в тканинах чи порожнинах. 2》 розм. Водяна мозоля або пухир. 3》 розм. Діжка для води. 4》 Болотяна або лісова рослина родини водянкових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водянка — ВОДЯ́НКА, и, ж. 1. Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини у тканинах чи порожнинах. Словник української мови у 20 томах
  4. водянка — див. діжка Словник синонімів Вусика
  5. водянка — Вічнозелений кущ вис. до 50см; росте на торфовищах, в соснових лісах (Зх. Полісся, Карпати); листки зимостійкі, шкірясті; плід — чорна ягода, їстівна. Універсальний словник-енциклопедія
  6. водянка — Водя́нка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. водянка — Водянка, -ки ж. 1) Кадка для воды. Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся. Грин. ІІІ. 213. Мнж. 129. см. відник. 2) раст. Empetrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 121. Словник української мови Грінченка