водянка
Водянка, -ки
ж.
1) Кадка для воды. Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся. Грин. ІІІ. 213. Мнж. 129. см. відник.
2) раст. Empetrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водянка — водя́нка 1 іменник жіночого роду хвороба водя́нка 2 іменник жіночого роду водяна мозоля; діжка; рослина Орфографічний словник української мови
- водянка — -и, ж. 1》 Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини в тканинах чи порожнинах. 2》 розм. Водяна мозоля або пухир. 3》 розм. Діжка для води. 4》 Болотяна або лісова рослина родини водянкових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водянка — ВОДЯ́НКА, и, ж. 1. Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини у тканинах чи порожнинах. Словник української мови у 20 томах
- водянка — див. діжка Словник синонімів Вусика
- водянка — Вічнозелений кущ вис. до 50см; росте на торфовищах, в соснових лісах (Зх. Полісся, Карпати); листки зимостійкі, шкірясті; плід — чорна ягода, їстівна. Універсальний словник-енциклопедія
- водянка — Водя́нка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- водянка — ВОДЯ́НКА, и, ж. 1. Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно-сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини в тканинах чи порожнинах. Сам досиджує життя на причілку, насуплений, обрезклий, безнадійно хворий на водянку (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах