відник

ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відник — відни́к іменник чоловічого роду водянка рідко Орфографічний словник української мови
  2. відник — -а, ч. 1》 Посуд для води. 2》 рідко. Те саме, що водянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відник — ВІДНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що водя́нка. Словник української мови у 20 томах
  4. відник — Відник, -ка м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522. Словник української мови Грінченка