Великий тлумачний словник сучасної мови

відрибалити

відриба́лити

-лю, -лиш, док., перех. і неперех.

Закінчити, перестати рибалити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відрибалити — відриба́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відрибалити — ВІДРИБА́ЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод., розм. Закінчити, перестати рибалити. Він уже відрибалив своє; // рідко. Те саме, що пориба́лити. Були з другом на водоймі, відрибалили на ура (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. відрибалити — ВІДРИБА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати рибалити. Він уже своє відрибалив.  Словник української мови в 11 томах