відрубаний
відру́баний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відрубати.
|| відрубано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідру́баний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відрубати.
|| відрубано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови