відсів

відсі́в

-у, ч.

1》 тільки одн. Те саме, що відсівання.

|| перен. Залишення навчального закладу учнями, студентами, які не можуть або не хочуть учитися.

2》 Те, що відділилося під час просіювання.

|| перен. Про учнів, студентів, які залишили навчання в школі, у вищому навчальному закладі.

Значення в інших словниках

1. відсів — відсі́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. відсів — Отсев — smalls — Siebrückstand — дрібний клас вугілля або антрациту (0-6 мм або 0-13 мм), який відсівається від рядового вугілля для використання в незбагаченому вигляді окремо від крупносортового палива, переважно збагаченого.  Гірничий енциклопедичний словник
3. відсів — ВІДСІ́В, у, ч. 1. тільки одн. Те саме, що відсіва́ння. Невдовзі була успішно розроблена і техніка відсіву з сім'ї старих бджіл (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. відсів — ВІДСІ́В, у, ч. 1. тільки одн. Те саме, що відсіва́ння. Скоро була успішно розроблена і техніка відсіву з сім’ї старих бджіл (Бджоли, 1955, 252); // перен. Залишення навчального закладу учнями, студентами, які не можуть або не хочуть учитися.  Словник української мови в 11 томах