відторгати
відторга́ти
-аю, -аєш, недок., відторгнути, -ну, -неш, док., перех.
1》 Не приймати (не прийняти) внаслідок біологічної несумісності сторонню тканину, орган після її (його) трансплантації.
2》 книжн., заст. Силоміць забирати землі, володіння тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови