Великий тлумачний словник сучасної мови

відтіля

відтіля́

відтіль, присл.

З того місця; звідти.

|| З того боку.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відтіля — відтіля́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. відтіля — ВІДТІЛЯ́, ВІДТІ́ЛЬ, присл. З того місця; звідти. Дали нам Греки прочухана І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (І. Котляревський); Анарх розірвав другий конверт і витяг відтіля неохайний папір (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. відтіля — ЗВІ́ДТИ (ІЗВІ́ДТИ рідше) (з того місця), ЗВІДТІЛЯ́, ВІДТІЛЯ́, ЗВІДТІ́ЛЬ, ВІДТІ́ЛЬ, ВІ́ДТИ, ЗВІДТА́М діал., ВІДТА́М діал.  Словник синонімів української мови
  4. відтіля — Відтіля́, відті́ль, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відтіля — ВІДТІЛЯ́, ВІДТІ́ЛЬ, присл. З того місця; звідти. Дали нам Греки прочухана І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (Котл., І, 1952, 71); Загін Гарика поспішив на околицю лісу, щоб відтіля спостерігати бій (Трубл., III, 1956, 121); // 3 того боку.  Словник української мови в 11 томах
  6. відтіля — Відтіль, відтіля нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.  Словник української мови Грінченка