відтінений

відті́нений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відтінити.

|| відтінено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. відтінений — відті́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відтінений — ВІДТІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відтіни́ти. Скрип підвід, немов ячіння журавлине, жалібне, без кінця й краю... У мряці ночі, відтіненій далекими загравами, те ячіння стоїть над землею (І.  Словник української мови у 20 томах
3. відтінений — ВІДТІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтіни́ти. Золотими літерами, відтіненими чорними рисками, вона [вивіска] сповіщала людям, на подив: Чепігов і син (Юхвід, Оля, 1959, 135); // відті́нено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах