відхідник
відхі́дник
I -а, ч., іст.
Селянин, який тимчасово йшов із села на заробітки.
II -а, ч., анат.
Анальний отвір прямої кишки; задній прохід.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідхі́дник
I -а, ч., іст.
Селянин, який тимчасово йшов із села на заробітки.
II -а, ч., анат.
Анальний отвір прямої кишки; задній прохід.
Великий тлумачний словник сучасної української мови