відчахнутий

відча́хнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відчахнути.

Значення в інших словниках

1. відчахнутий — відча́хнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відчахнутий — ВІДЧА́ХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відчахну́ти. Все Верижине обличчя було в шрамах, брова розсічена, одне вухо розірване, друге й зовсім відчахнуте (П.  Словник української мови у 20 томах
3. відчахнутий — ВІДЧА́ХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відчахну́ти. Все Верижине обличчя було в шрамах, брова розсічена, одне вухо розірване, друге й зовсім відчахнуте (Панч, III, 1956, 7); Майже десяток років одірваний [Клименко] від родини, як стебло...  Словник української мови в 11 томах