Великий тлумачний словник сучасної мови

відшкрібати

відшкріба́ти

і рідко відскрібати, -аю, -аєш, недок., відшкребти і рідко відскребти, -бу, -беш, док., перех.

Шкребучи, відокремлювати щось від чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відшкрібати — відшкріба́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відшкрібати — ВІДШКРІБА́ТИ, рідко ВІДСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДШКРЕБТИ́, рідко ВІДСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., кого, що. Те саме, що відшкря́бувати. Надя нагрітою ложкою помішувала й відшкрібала спідні хрумкі пластівці, дивилась на полум'я газової горілки (Є.  Словник української мови у 20 томах
  3. відшкрібати — ВІДШКРІБА́ТИ і рідко ВІДСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДШКРЕБТИ́ і рідко ВІДСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. Шкребучи, відокремлювати щось від чого-небудь. Дістали [друзі] фанери для шиб замість скла, Гуртом одшкребли та одмили підлогу (Перв.  Словник української мови в 11 томах