Великий тлумачний словник сучасної мови

відюга

відю́га

відюха, -и, ж.

Збільш. до відьма.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відюга — ВІДЮГА́, и́, ж., діал., заст. Те саме, що ві́дьма. “О, вже пішла відюга (відьма) по зілля!” – кажуть по селу (О. Воропай).  Словник української мови у 20 томах