відюга

ВІДЮГА́, и́, ж., діал., заст.

Те саме, що ві́дьма.

“О, вже пішла відюга (відьма) по зілля!” – кажуть по селу (О. Воропай).

Значення в інших словниках

1. відюга — відюха, -и, ж. Збільш. до відьма.  Великий тлумачний словник сучасної мови