від'їдати

від'їда́ти

-аю, -аєш, недок., від'їсти, -їм, -їси, док.

1》 перех.Відгризати, з'їдати частину чого-небудь.

2》 тільки док., перех. і неперех., розм. Закінчити їсти; наїстися.

3》 перех. і неперех., рідко. З'їдати ту кількість чого-небудь, яку раніше не можна було їсти з певних причин; наїдатися досхочу.

Значення в інших словниках

1. від'їдати — від'їда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. від'їдати — ВІД'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІД'Ї́СТИ, ї́м, їси́, док. 1. що. Відкушувати, відгризати, з'їдати частину чого-небудь. – Ой, цікава ця штука, товариші, облава на вовка.  Словник української мови у 20 томах
3. від'їдати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
4. від'їдати — Від'їдати, -даю, -єш сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. Грин. І. 53.  Словник української мови Грінченка